З вдячністю минулому, з вірою в майбутнє
У вересні вся велика миронівська громада за традицією святкує іменини свого міста. В цьому році йому виповнюється 390 років.
Гортаєш подумки сторінки славної історії Миронівки і серцем відчуваєш мудрість, працелюбність, духовне багатство багатьох поколінь людей, які засновували, будували і розвивали її.
Перші згадки про місто беруть початок з першої половини ХVІІ століття, а назва його пов'язана з ім'ям Мирона Зеленого - козака з Полтавщини, який заснував у нашій місцевості кілька хуторів.
Напередодні реформи 1861 року в Миронівці налічувався 331 селянський двір. У 1863 році, коли вона стала воловським центром, тут було 1865 жителів. На 1895 рік їх кількість зросла до 3442.
У рік створення Миронівського району (1923) у нашому місті проживало 4087 людей. У 1938 році село «виросло» до селища міського типу з понад 6,6 тисяч жителів, а через 30 років Миронівка набула статусу міста районного підпорядкування, численність населення якого на сьогодні перевищує 12,2 тисячі.
Озираючись на етапи розвитку міста, віддаєш належне його колишнім власникам - польським графам Браницьким. Саме вони збудували тут у 1858 році цукровий завод, завдяки якому Миронівка стала центром бурякосіяння та переробки цукру. А з введенням в дію у 1876 році залізниці - ще й центром торгівлі цукром, хлібом і крупою.
Минали роки, у Миронівці піднімались водяні млини і вітряки, цегляні склади для збіжжя, а далі - перша МТС, агрегатний, кукурудзяно-калібрувальний, маслоробний, асфальтобетонні заводи, харчокомбінат, хлібозавод, завод по виготовленню круп і комбікормів... Будувались нові обслуговуючі підприємства, дитсадки, школи, лікарні. Сьогодні ми намагаємось продовжувати ті добрі традиції, що вкоріннились серед жителів Миронівки. І найголовніші цеглини, з яких вибудовано міцний фундамент - постійні кроки по шляху соціально-економічного розвитку.
У місті постійно працюють інвестиційні проекти, в т.ч. із залученням іноземного капіталу, виробляється продукція відомих у світі брендів. Прикро, що непростий період переходу до ринкових відносин, загальні кризові процеси в економіці країни вдарили по переробних підприємствах, якими славилося наше місто.
Миронівська громада могла б бути самодостатньою у фінансовому відношенні, якби бюджет в нашій країні формувався за європейськими принципами. Поки що, відраховуючи щомісяця значні суми вилучення коштів, мусимо задовольнятися «крихтами», які не дають можливості розвиватись - будувати нові дороги, дитячі і спортивні майданчики, встановлювати вуличне освітлення та інше. У цьому нелегкому для всіх році ми просто виживаємо - проводимо найнеобхідніші заходи з благоустрою міста та утримуємо дитячі дошкільні заклади. А їх нині 5.
Є й умови для здобуття освіти - діє 3 загальноосвітні заклади, в тому числі один нового типу - навчально-виховний комплекс, до складу якого входить школа і ліцей. Дев'ятий рік на територій Миронівки працює філія Східноєвропейського університету економіки і менеджменту, що дає можливість здобути вищу освіту за місцем проживання.
Свої творчі здібності юні миронівчани розвивають у школі мистецтв, центрі дитячої та юнацької творчості, ДЮСШ, де з ними працюють досвідчені наставники. Тож імена вихованців цих закладів, які неодноразово ставали переможцями різноманітних конкурсів, оглядів, змагань, відомі в районі та області.
Продовжує радувати земляків своїм мистецтвом народний самодіяльний ансамбль пісні і танцю «Чорнобривець». Його кращі традиції продовжує зразковий дитячий танцювальний колектив «Джерельце».
Миронівка відома далеко за межами України завдяки цілющому радону. У минулому році водолікарня відзначила своє 50-ліття. Останнім часом тут багато зроблено для поліпшення умов лікування та побуту хворих, придбано сучасне обладнання. Все це сприяє поверненню колишньої слави лікарні і, думаю, настане час, коли сюди їхатиме стільки ж бажаючих лікуватись, як і в часи її розквіту.
Перегортаючи ще одну, 390-у, сторінку літопису свого міста, ми беремо в майбутнє всі кращі надбання, бо історія рідної землі неоціненна для молодого покоління, яке продовжує справи старших.
